Бегун-Трачук, Л. О.     Педагогічні умови запобігання професійному вигоранню майбутніх викладачів мистецьких дисциплін / Л. О. Бегун-Трачук, Н. М. Попович // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2021. - № 6. - С. 88-92, DOI 10.28925/2518-766X.2021.613. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х Кл.слова (ненормовані): професійне вигорання -- емоційне вигорання -- викладачі мистецьких дисциплін -- освітньо-мистецький процес -- деперсоналізація -- редукція -- стрес -- стрес професійного характеру Анотація: У статті проаналізовано та конкретизовано педагогічні умови запобігання професійному вигоранню майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. З’ясовано психологічні передумови професійної діяльності викладачів мистецьких дисциплін, що детермінують виникнення емоційної напруженості; виокремлено основні зовнішні та внутрішні стрес-чинники, серед яких зовнішні: надмірна кількість концертно-сценічних виступів, значна кількість професійних зобов’язань, недостатність «життєвої енергії», відсутність часу на відпочинок, страх бути «викинутим з обойми», суб’єктивна незадоволеність умовами творчої діяльності, соціально-демографічні характеристики (вік, стаж роботи в конкретному мистецькому колективі, категорія, сімейний стан); внутрішні стрес-чинники: мотивація, потреби, цілі й оцінка власної діяльності. Доведено, що до індивідуально-особистісних рис, які детермінують професійне вигорання майбутніх викладачів мистецьких дисциплін, належать інтровертність, високий рівень вмотивованості й тривожності, висока нормативність або ж демонстративність поведінки, високий рівень концертного хвилювання. Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Попович, Н. М. Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Неведомська, Є. О.     Як подолати педагогу тривожність студентів? [Електронний ресурс] / Є. О. Неведомська, Т. О. Михайловська. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2016. - № 1. - С. 131-144, DOI 10.28925/2312-5829.2016.1.13144. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829 Кл.слова (ненормовані): тривожність -- рівні тривожності -- тривога -- страх -- ситуативна тривожність -- особистісна тривожність Анотація: У статті розкрито поняття «тривожність», зроблено порівняльний аналіз понять «тривожність», «тривога», «страх», проаналізовано наукову літературу з проблеми тривожності, встановлено мету та завдання експериментального дослідження, розкрито методику проведення експерименту. Дослідженням доведено, що рівень тривожності студента залежить від його типу темпераменту. Такі дані стануть у нагоді педагогам під час навчально-виховного процесу. Розроблено рекомендації педагогам вищих навчальних закладів щодо оптимізації рівня тривожності студентів. Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/ Дод.точки доступу: Михайловська, Т. О. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)

Гурська, А.     Стан готовності вчителів початкової школи до інклюзивного навчання [Електронний ресурс] / А. Гурська, Н. Кіпіченко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 1/2. - С. 77-86, DOI 10.28925/2312-5829.2018.1-2.8510. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829 Кл.слова (ненормовані): інклюзивне навчання; -- психологічна готовність учителів -- впровадження інклюзивного навчання -- причини психологічної неготовності вчителів Анотація: У статті визначено стан психологічної готовності вчителів початкової школи до впровадження інклюзії у вітчизняну систему освіти. Встановлено причини психологічної неготовності педагогів працювати з дітьми з особливими освітніми потребами (інформаційна необізнаність щодо роботи з особливими дітьми, нерозуміння як і яким чином складати індивідуальні програми для дітей з особливими освітніми потребами й реалізовувати алгоритм її реалізації, страх за збереження життя і здоров’я таких школярів). Розроблено пропозиції щодо підвищення означеної готовності вчителів до роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби. Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/ Дод.точки доступу: Кіпіченко, Н. Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)

Срібняк, І.     "Школа дає знання. Знання дає силу. Сила дає владу...": з історії діяльності Товариства "Просвіта" ім. Бориса Грінченка у таборі полонених українців Зальцведель, Німеччина (1916-1917 рр.) [Електронний ресурс] / І. Срібняк. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2022. - № 3/4. - С. 6-21, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829 Кл.слова (ненормовані): Народна школа імені Бориса Грінченка -- виклади -- вчителі -- полонені українці Анотація: У статті розкрито специфіку діяльності Товариства «Просвіта» імені Бориса Грінченка, заходами якого у таборі Зальцведель (Німеччина) провадилася однойменна Народна школа. Початкова фаза її діяльності була позначена значними труднощами, що зумовлювалися неготовністю частини таборян її відвідувати із-за побоювань репресій з боку російського царату (після їх повернення додому). Але завдяки роз’яснювальній роботі членів Просвітнього відділу СВУ та українського активу табору цей страх було подолано, після чого кількість учнів почала невпинно збільшуватися. Протягом 1916-1917 рр. Народну школу імені Бориса Грінченка скінчили сотні полонених українців, які отримали в її стінах не лише початкові знання (письмо, читання, рахунок), але й винесли з неї розуміння багатьох явищ політичного і суспільного життя, а крім того – засвоїли основи агрономічних та точних наук. Школа започаткувала глибинні зміни в їх свідомості, зробивши випускників школи інтегральною частинкою українського світу, політична складова якого була нещадно переслідувана у Росії, і відтак – змушеного виборювати своє «місце під сонцем» на німецькій землі. Народна школа імені Бориса Грінченка стала одним з найпотужніших системоформуючих національних чинників в таборі, яка самою своєю роботою творила українське середовище. В її стінах – інколи навіть повз своєї волі – полонені починали усвідомлювати несправедливість соціально-політичних порядків у царській Росії та розуміти конечну потребу відокремлення України від імперського центру з подальшим набуттям нею суверенного статусу. Таким чином Школа та її педагогічний склад весь час дуже істотно долучалися до процесу формування національно-державницького світогляду тих полонених українців, які прагнули до освіти, сповна виконавши свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною. Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/ Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)