Полтавцева, Н.     Смена стилей жизни в постсоветской России: феномен "культурного промежутка" [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): стиль життя -- зміна культурних парадигм -- стресова ситуація -- адаптація -- культурний маргіналізм Анотація: Зміна стилів життя у пострадянській Росії проаналізована з позиції авторського концепту «культурного проміжку» – часу, відзначеного радикальною зміною всіх культурних цінностей. Пострадянська Росія досліджується: а) в контексті зміни культурних парадигм; б) в ситуації, що здатна викликати культурний індетермінізм і, відповідно, стресовій з погляду антропологічного і культурного, в) і, нарешті, досліджується як ситуація постмодерна. Під таким освітленням виокремлено три типи людської реакції на стрес (традиціоналістськи-консервативна, агресивно-деструктивна, адаптивно-конструктивна) й проаналізовано різноманітні соціальні групи, що їм відповідають. Однак незалежно від приналежності до тієї чи іншої групи, людина «культурного проміжку» – це маргінал, із усіма звідси належними наслідками. Автор також вдається до спроби соціально-культурного прогнозування, спираючись на матеріал художньої культури (літератури). Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)

Коваленко, Алла.     Психологічні аспекти сатиричної комунікації в сучасній українській воєнній меметиці [Електронний ресурс] / А. Коваленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 24-33, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): меми -- копінг-стратегія -- копінг-ресурс -- сатирична комунікація -- стрес -- соціальна мережа Анотація: Метою розвідки стало з’ясування особливостей психології, емоцій сатиричної комунікації в соціальних мережах із допомогою мемів, певних ефектів і копінг-стратегій. Об’єктом дослідження стали меми арт-порталу «Мистецтво перемоги», українського стартапу Reface, застосунку «Мемомет», «Українські меми», REDDIT UKRAINE, «Чорний гумор. Українською. # ЧГУ», «GONI Мемаси», «Перша приватна мемарня», «МЕМуарій воєнного часу». У дослідженні використано культурно-історичний, компаративний, інтерпретаційний, синхронічний методи. Результати аналізу показали, що меми як окремий жанр сатиричної публіцистики відбили картину світу українців в екстремальних умовах і виконали інформаційну, емоційну, комунікаційну функції, а також мобілізації та активізації соціуму. Первинними (базовими) емоціями стали гнів, відраза, презирство до ворога, радість за перші перемоги. Поширення мемів із такими емоціями застерігало від соціальної апатії та виникнення страху, провини, сорому, тривоги чи подиву, а соціалізація українців із допомогою цього жанру сприяла формуванню вторинних емоцій: любові (до рідних, Батьківщини, землі), оптимізму, довіри, — і блокувала появу шокових станів тривоги-страху-розгубленості, розчарування, суму, а також культивувала інтерес-хвилювання, настороженість-очікування-інтерес. Меми поряд із пропагандистськими та контрпропагандистськими наративами відображали й водночас програмували поведінку українців, тобто формували соціальну поведінку нації в умовах загрози, а саме: базисні копінг-стратегії «розв’язання проблем» і «пошук соціальної підтримки», які унеможливили існування стратегії «уникання». Встановлено, що в окреслених сатиричних комунікаційних стратегіях переважно двоскладні, креолізовані меми працювали як копінг-ресурс на подолання суспільного стресу, його перетворення з високого на низький чи середній, демонстрували розвиненість когнітивної сфери в українців, орієнтації в ситуації війни, уміння брати відповідальність за власні дії й поведінку, накопичення індивідуального емоційного досвіду (емпатії) та ілюстрували ціннісно-мотиваційну структуру, що в цілому відображає Я-концепцію українців, ментальні особливості та характер, що й становить новизну дослідження. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)

Ющак, Криштоф.     Чи потрібно глибше досліджувати проблему психічного виснаження вчителів? [Електронний ресурс] / К. Ющак // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2014. - № 3. - С. 126-130, DOI 10.28925/2226-3012.2014.3.126130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х Кл.слова (ненормовані): стрес -- деперсоналізація -- виснаження Анотація: рофесійне виснаження все більше й більше спостерігається серед працівників сучасних шкіл. За останні роки з’явилось багато публікацій, в яких чітко вказується на наявність цієї проблеми серед польських учителів. Ця ситуація тривожить, оскільки синдром професійного виснаження несе негативний вплив не лише на самого учителя, але й на людей, з якими він знаходиться у контакті на роботі та у особистому житті. Тому, аналіз цього багатогранного явища, якому присвячене дане дослідження, є цілком обґрунтованим. Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: ГП ЧЗ (11.06.2015р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний) ГП ЧЗ (29.11.2023р. Прим. 2 (кол. Огнев’юк) - Б.ц.) (вільний)

Бегун-Трачук, Л. О.     Педагогічні умови запобігання професійному вигоранню майбутніх викладачів мистецьких дисциплін / Л. О. Бегун-Трачук, Н. М. Попович // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2021. - № 6. - С. 88-92, DOI 10.28925/2518-766X.2021.613. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х Кл.слова (ненормовані): професійне вигорання -- емоційне вигорання -- викладачі мистецьких дисциплін -- освітньо-мистецький процес -- деперсоналізація -- редукція -- стрес -- стрес професійного характеру Анотація: У статті проаналізовано та конкретизовано педагогічні умови запобігання професійному вигоранню майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. З’ясовано психологічні передумови професійної діяльності викладачів мистецьких дисциплін, що детермінують виникнення емоційної напруженості; виокремлено основні зовнішні та внутрішні стрес-чинники, серед яких зовнішні: надмірна кількість концертно-сценічних виступів, значна кількість професійних зобов’язань, недостатність «життєвої енергії», відсутність часу на відпочинок, страх бути «викинутим з обойми», суб’єктивна незадоволеність умовами творчої діяльності, соціально-демографічні характеристики (вік, стаж роботи в конкретному мистецькому колективі, категорія, сімейний стан); внутрішні стрес-чинники: мотивація, потреби, цілі й оцінка власної діяльності. Доведено, що до індивідуально-особистісних рис, які детермінують професійне вигорання майбутніх викладачів мистецьких дисциплін, належать інтровертність, високий рівень вмотивованості й тривожності, висока нормативність або ж демонстративність поведінки, високий рівень концертного хвилювання. Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Попович, Н. М. Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Матвіїв, Н.     Взаємозалежність спадковості, середовища та виховання в становленні та розвитку особистості [Електронний ресурс] / Н. Матвіїв, Н. Мачинська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 1. - С. 7-13, DOI 10.28925/1609-8595.2021.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595 Кл.слова (ненормовані): виховання -- інтелект -- нейробіологія -- спадковість -- середовище Анотація: Стаття присвячена аналізу досліджень нідерландського професора Діка Франса Свааба в контексті взаємозалежності та взаємовпливу спадковості, середовища та виховання на становлення й розвиток особистості. Автори, здійснюючи критичний огляд публікацій Діка Свааба, акцентували увагу на вагомих ознаках формування особистості, інтегруючи в даному контексті результати досліджень з психології, педагогіки та нейробіології. У публікації показано тісний взаємозв’язок усіх чинників, що впливають на формування особистості (екологічних, соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних тощо); доведено їх взаємозалежність та взаємозумовленість на різних вікових етапах розвитку особистості. Зазначено, що внутрішньоутробний розвиток особистості значною мірою залежить від індивідуальних особливостей матері, показано вплив шкідливих звичок матері на генетичні мутації організму дитини. Доведено, що виховання й соціальна взаємодія були й залишаються рушіями культурного й цивілізаційного становлення особистості на різних вікових етапах: людина як загальносуспільна істота формує свою особистість у предметній діяльності й спілкуванні, що характеризує ступінь залучення людини до суспільних відносин. Акцентовано увагу на тому, що соціальний контакт є вагомим чинником гормональних процесів всередині організму людини; показано, що на процеси формування особи активно впливають зовнішні чинники (оптимальна пропорція руху і сну, збої біологічного годинника, стрес, порушення дрібної моторики тощо). Дослідження, ґрунтуючись на базових практичних результатах, отриманих професором Діком Сваабом, презентує необхідність ґрунтовного вивчення означених взаємозумовленостей та взаємозв’язку студентами педагогічних спеціальностей у контексті забезпечення професійної підготовки майбутніх фахівців освіти. Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/ Дод.точки доступу: Мачинська, Н. Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2)