Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Рідкісні та цінні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (28)

Грінченкознавство (1)

Наукові періодичні видання Університету (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=річки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

821.161.2-34Грінченко
Г 75

Грінченко, Борис Дмитрович (письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч, політичний діяч ; 1863-1910).
Смілива дівчина : казка з малюнком / написав Борис Грінченко. - Київ : Друк. В. П. Бондаренка та П. Ф. Гніздовського, 1914. - 19 с. - Б. ц.
Примітки про особливості:
Прим. Е135 : РІДКІСНІ ВИДАННЯ.

ДРНТІ	17.82.32
УДК	821.161.2-34Грінченко

Рубрики: Українська література--Казки--Тексти--Популярні видання

Кл.слова (ненормовані):
рідкісне видання -- художня література для дітей
Анотація: Казка «Смілива дівчина» (1899) цікава переробка Грінченком народної казки «Про Марусю, козачу дочку» в записах П. Чубинського (Труды Экспедиции в Юго-западный край, т. ІІ, ч. 25). Казка про сміливу дівчину Орисю, яка жила з батьком, а як почалась війна - пішла до війська замість нього. Батько дуже любив свою доньку і хотів сам іти захищати рідну землю, але дівчина була непорушна. Вона розуміла, що старенького батька одразу вб’ють і переконала його у правильності свого рішення. Перевдяглася у військову одіж, що й не впізнати було в ній дівчини. У війську сказала, що прийшла за батька і її прийняли. Зустрілося військо з ворогом. Орися билася «скільки сили», «сміливий дух прокинувся у ній», а коли озирнулась, зрозуміла, що військо тікає. Дівчина вигукнула до побратимів чи не соромно їм тікати, вони ж присягались битись до смерті? І ті слова «долинули» до хлопців «і переміг їм сором ниций страх». Бій увінчався успіхом і повели Орисю до короля, щоб прославити та показати героя. Король дякував і назначив отаманом, та щось його серце торкав погляд того юнака і запідозрив він, що то не юнак, а дівчина. Та коли запитав Орисю вперше, то вона не зізналась, а вранці осідлала коня і поїхала додому. Та короленко пильнував дівчину і наздогнав біля річки, тоді вона й сказала де її знайти і хто вона. Герой наділений магічною силою, закоханий в Орисю, посилає чарівних голубів, щоб принесли дівчину до нього. Коли голуби несли сплячу дівчину через море, вона прокинулась і все зрозуміла, зняла з пальця перстень і кинула в море. Тоді вона заприсяглася заговорити до короля, як перстень знову опиниться у неї, бо «не силою – любов’ю серце людське скоряється». Через рік перстень знайшли у череві великої риби, яку спіймав рибалка в морі і продав у двір короля. Побачивши його дівчина заговорила і пояснила чому вона мовчала: Я через те заприсяглась мовчати, Що так робить негоже це і гріх, Щоб гвалтом брать, без згоди, жінку, наче Не люди ми, а іграшки здались!
Повний текст / зовнішній ресурс (посторінковий перегляд): ПОВНИЙ ТЕКСТ або завантажити
Утримувачі документа:
Педагогічний музей України

Дод.точки доступу:
Чайченко, В., Гринченко, Б.

Примірників всього: 1
Сервер (1)
Вільні:
Сервер (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)