Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Філософія -- філософія освіти<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-17 
1.


    Гофкірхнер, Вольфганг.
    Hhe rationale for complexity thinking and emergentist systemism [Текст] / В. Гофкірхнер // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 43-51
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти

Кл.слова (ненормовані):
складнісне мислення -- глобальні проблеми -- емерджентистський системізм
Анотація: Підставою для мислення в термінах складних систем є його здатність допомогти розоміни глобальні проблеми та пом’якшити, якщо не розв’язатим їх. Принципи складнісного мислення можуть бути ідентифіковані в контексті переламних припущень Загальної теорії системим Берталанфі, теорії,яка революціонізувала стиль мислення, картину світу та світогляд наукових дисциплін
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

2.


    Добронравова, Ірина.
    Дескриптивність нелінійного теоретичного знання та самоорганізація нелінійної науки [Текст] / І. Добронравова // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 30-42
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти

Кл.слова (ненормовані):
дескриптивність -- самоорганізація -- нелінійна наука -- нелінійне теоретичне знання
Анотація: Відповідність між дескриптивністю нелінійного теоретичного знання про феномен самоорганізації та дескриптивністю епістемологічних моделей в засадах постнекласичної науки, що самоорганізується, демонструє становлення адекватної методології свідомості в сфері лінійних досліджень. Це означає перегляд епістемологічних засад нелінійної методології, зокрема, розуміння наукової істини як нелінійного процесу. Системи, що самоорганізуються, обирають випадковим чином варіант їхньої нелінійної динаміки. Теорія передбачає розгалуження в точних біфуркацій графіків розв’язків нелінійних рівнянь. Реалізація системою однієї з можливостей, вираженої певним розв’язком, не означає, що інші розв’язки не були науковою істиною. Теоретичне пояснення певного стану нелінійного процесу є реальною необхідністю, яка включає інформацію про вибір в точці біфуркації. Тобто це теоретичний опис певного варіанту самоорганізації. Цікаво, що наука про самоорганізацію сама є самоорганізовуваною, доповнюючи дисциплінарну організацію самоорганізацією міждисциплінарних спільнот вчених.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

3.


    Гайдамачук, Ольга.
    Детонація як граматологічна версія філософських текстів [Текст] / О. Гайдамачук // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 257-268
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів

Кл.слова (ненормовані):
детонація -- артикуляція -- інтонація -- деконсрукція -- читання
Анотація: Граматологічна версія читання філософських текстів (тлумачимо її як детонацію) екстрополюється на сучасні освітні підходи. Пропонується осмислення різниці між методикою, націлено на лідерську роль лектора (teacher-centered strategy) та методикою, зорієнтованою на особистість студента (learner-centered strategy). Деконструктор ревокує "логоцентричну" інтонацію ( відхиляє субординицію - зосередженість на голосі лектора-експерта як єдиного джерела сенсу) на користь "граматологічної" артикуляції. Фактично деконструкція дає голос замовчання детонаціям.Максимальне розосередження дозволяє визнати студентів різноправними джерелами сенсу, що в західно-європейському освітньому дискурсі називається особистісно-орієнтованим підходом. Стратегія деконструкції розкладнена на три тактичних кроки: 1) традиційне інтонування відкриває філософію; 2) "призупинка" інтонації задля де-тонування проінтонованого (помилка як позитивна цінність); а 3) артикуляція як довершена техніка одночасного зчитування ін- і де-тонацій в їхній взаємнообумовленій повноті має відкривати все поле тонації. Модель "без домінації" сприяє "справедливій грі": інструктор, утримуючись від командної ролі, як рівноправний учасник навчального процесу сам стає учнем нарівні зі студентами, здобуваючи знання щоразу в інший спосіб.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

4.


    Предеина, Мария.
    Должна ли философия быть массовой [Текст] / М. Предеина // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 246-256
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів

Кл.слова (ненормовані):
критика -- філософ -- університет -- епісхема -- союз друзів
Анотація: Стаття відштовхується від факту нерозуміння між філософом-викладачем і студентом. У статті вказана різниця між резонами критиків. "Простак" сумує, що не існує чорно-білово світу. А не -"простак" втомився від банальностей. Філософу неважко відродити догму, але тоді філософія перетворюються на ідеологію, а філософ - на "вченого педанта". Важче відповісти на запити не -"простаків" і навчити (навчитися) свободі мислення, критизму.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

5.


    Князева, Елена.
    Когнитивные сети: интерактивность, интерсубьективность, синергия [Текст] / Е. Князева // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 52-78
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти

Кл.слова (ненормовані):
інтерсуб’єктивність -- енактивізм -- мереживі структури -- автономія -- дзеркальні нейрони -- когнітивні мережі -- складність -- емпатія
Анотація: У статті обговорюються деякі властивості когнітивних мереж в контексті сучасних досягнень науки про мережі (Network Science). Саме дослідження мереживих структур і їх дивовижних властивостей надає сьогодні нового тпотужного імпульсу розвитку теорії складних систем (синергетики). Аналіз пізнавальних процесів з точки зору виникаючих в них мереживих структур не тільки сполучається з уже існуючими в когнітивній науці і епістемології поняття (когнітивна ніша, когнітивна карта, когнітивна когірентність), але і привносить деякі нові аспекти в розуміння інтерактивності, інтерсуб’єктивності, синергії в пізнанні і творчості, емпатії.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

6.


    Пролеєв, Сергій.
    Компетентнісний підхід у філософії освіти: можливості і проблеми [Текст] / С. Пролеєв, В. Шамрай // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 196-212
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів

Кл.слова (ненормовані):
зміст освіти -- освітній стандарт -- порівнянність в освіті -- компетентності
Анотація: У статті аналізується потенціал та проблеми визначення змісту освіти на основі компетентностей. Виділені основні колізії цого процесу. Особлива увага приділена реалізації принципу порівнянності в побудові сучасних освітніх стандартів. Проаналізовані суперечності переліку загальних компетентностей з проекту Tuning. В двох таблицях представлені суперечності інтегральної компетентності на троьх освітніх рівнях та загальних компетентностей з двох переліків з проекту Tuning.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Дод.точки доступу:
Шамрай, Вікторія


Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

7.


    Предборська, Ірина.
    Континентальна педагогіка очима учасників симпозіуму CEUPES (17-18 жовтня 2016 року) [Текст] / І. Предборська // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 304-312
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів

Кл.слова (ненормовані):
філософія освіти -- континентальна педагогіка -- симпозіум -- філософія -- освіта -- історія
Анотація: У статті презентований короткий огляд виступів на міжнародному симпозіумі Центрально-європейського товариства філософів освіти в Словаччині 2016 рокуЮ тема якого - "Континентальна педагогіка: її проблеми та виклики крізь призму історії та філософії". Висвітлюється робота двох секцій. На одній розглядалася континентальна педагогіка в її регіональному та історичному аспектах, на другій аналізувалися філософські проблеми континентальної педагогіки. Осмислення сучасних освітніх процесів шляхом зустрічної взаємодії педагогічної і філософської дослідницьких традицій не лишень надає потужнього імпульсу для розгортання інноваційних тенденцій в освіті, але й створює концептуальні засади для міждисциплінарного діалогу між педагогікою і філософією, що виявилося у виникненні філософії освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

8.


    Степаненко, Ірина.
    Людинотворчий потенціал філософії: стратегічні перспективи вищої освіти [Текст] / І. Степаненко // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 235-245
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів

Кл.слова (ненормовані):
філософія -- людинотворчий потенціал -- перспективи вищої освіти -- універсальні смисли людяності
Анотація: У статті розкрито людинотворчий потенціал філософії, який вбачається у тому, що філософія, як "мистецтво пізнання у свободі через творчість ідей", здатна допомогти особистості оволодіти мистецтвом мислення і мистецтвом жити, а також виводить її у широкий контекст сучасності, утримуючи і відкриваючи у ньому універсальні цінності і смисли людяності, осягнені в їх минулих, сучасних і мвйбутніх формах, і, ти самим, виступає "захисницею" і "терапевтом" людства. У сучасних умовах, особливо у контексті Четвертої індустріальної революції, цей потенціал філософії є надзвичайно затребуваним і має бути максимально актуалізований у гуманістичних стратегіях вищої освіти. Але для цого філософії (і філософам) дужн важливо переконливо довести праксеологічну дієвість своїх основних фунцій - гуманістичної, світоглядної, культуротворчої, терапевтичної і максимально розкрити свій людинотворчий потенціал і призначення у цілому. Що передбачає і відповідне оновлення самої філософської освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

9.


    Черепанова, Світлана.
    Мистецтво в системі філософії освіти [Текст] / С. Черепанова // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 280-295
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів

Кл.слова (ненормовані):
філософія освіти -- світоглядний плюралізм -- культуротворчість -- людина -- мистецтво -- тотальність симулякрів
Анотація: Буття людини - буття культури - буття мистецтвава становлять організаційну цілісність. Філософія узагальнено виражає світоглядні основи історично конкретної форми культури й значною мірою обумовлює процес пізнання, у тому числі художнього (гармонізація чуттєвої та раціональної сфери свідомості, різних видів інформації -вербальної, сенсорної, структурної, розвиток продуктивного мислення тощо). Культура іманентна творчій діяльності. Відповідно творчість - діяльність культурна, якій властиві інноваційні підходи до вирішення суспільних, професійних, особистісних проблем. У статті мистецтво розглянуто як спеціалізована форма культури і концепт філософії освіти. Методологічно значущими постають світоглядно-філософський . полікультурний, трансдисциплінарний підходи до аналізу мистецтва, динаміки культуротворчості. Філософія0наука-мистецтвао є взаємодоповняльними. Філософське, наукове, художнє пізнання, духовно-практичне освоєння світу виявляють нові культурні смисли знаково-символічного. Філософія освіти, орієнтована на цінності людини й творчості, передбачає освоєння культури і мистецтва, що сприяє творчому розвиткові особистості. Адже сучасна молодіжна аудиторія має досить обмежені знання у галузі класичного, а також сакрального мистецтва. Людинознавчий вимір власне і виявляє діалогічність мислення, художніх традицій, функціонування філософії освіти як відкритої системи здатної до полікультурної комунікації
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

10.


    Зінченко, Віктор.
    Модель інструменталізму у філософії освіти прагматизму та неопрагматизму [Текст] / В. Зінченко // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 269-279
ДРНТІ

Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів

Кл.слова (ненормовані):
філософія освіти -- прагматизм -- демократія -- інструменталізм -- менеджмент -- неопрагматизм -- освіта -- моральна свідомість -- цінності
Анотація: Аналізується системно-інтеграційний аспект соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії концепції інструменталізму прагматизму і неопрагматизму у формуванні соціально-ціннісних орієнтацій. Досліджується інструменталістський аспект соціальної філософії та менеджменту освіти, психології та педагогіки концепцій прагматизму і неопрагматизму як галузі управлінських знань про розвиток людини і суспільства. Здійснюється аналіз концепцій менеджменту та філософії інструменталізму, а також класифікація сутності існуючих шкіл, напрямів, розкриваються ідейні протиріччя між ними.
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

 1-10    11-17 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)